[Минуле] Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...

[Аліса]

- Запитайте у капітана, - відповіла Аліса на прохання про папір та книгу. - Якщо він дозволить, я принесу вам планшет.
Навряд чи планшет без підключення до мережі міг бути корисний під час втечі, але без дозволу капітана Аліса не збиралася нічого видавати.
- Я рада тому, що ви це розумієте, - Аліса навіть посміхнулася, коли «барон» сам обгрунтував безвихідність свого становища.
Зрозуміло, Аліса насамперед згадала принца Ламдера. Але про це точно не варто розповідати.
- Були ... всякі, - відповіла вона. - Люди по-різному реагують на пропозицію капітана, але ні про кого з них я не можу розповісти. Ми не називаємо імен тих, за кого отримали викуп. Всі договори залишаються тільки між нами, і якщо історії набувають розголосу, то точно не через нас. А ви сміливий і не втрачаєте самовладання у важку хвилину. Такі, як ви, зустрічаються рідко. Це гідно поваги. Я на вашому місці свого часу тряслася, як осиковий лист.

Їдальня була звичайнісінька. Таку можна зустріти на різних кораблях. Пірати сиділи за одним великим довгим столом, але Талір не знав, обідають вони в одну зміну або в кілька, тому розмір піратської команди визначити не міг.
«Барона» посадили за цей же великий стіл. З одного боку від нього сіла Аліса, з іншого другий охоронець. Голклмет Аліса поклала так, щоб можна було в будь-який момент їм скористатися, але ніяких інших запобіжних заходів вжито не було. Їжа була смачною, майстерно приготовленою, але простою. Кок добре знав свою справу.
За столом пірати поводитися як звичайнісінька команда будь-якого нормального корабля. Вони зовсім не були схожі на розбійників. Розмовляли про щось несуттєве, жартували. На Таліра іноді поглядали з цікавістю, але ніхто не сказав йому ні грубого слова, ні нагадав про його положенні бранця. Навіть ніж і виделку видати не побоялися. Правда, ненав'язливо простежили, щоб з собою він столове приладдя не забрав. Серед тих, кого він бачив, були в основному люди. Крім Аліси Талір міг помітити тільки одного «кошеня». Пахло, правда, ще й котом. Звичайнісіньким чотириногим котом. Напевно, саме завдяки йому на кораблі не водилися щури.