|
ukr-mova.in.ua languagetool.org translate.google.ru |
Незалежний сектор Епізодична побудова ігрової зони | Игра на украинском языке |
Реклама |
|
Закрыто |
|
Опции темы | Опции просмотра |
|
21.09.2016, 14:07 | #1 |
|
Re: "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер
- Дурниця, нехай хоч двічі облізе, - відмахнувся Тан. - Головне, я живий.
Хвилювання поступово відступало, поступаючись місцем радості. Тан нарешті повністю усвідомив, наскільки близький був до смерті. Та ще й до такої безглуздої! Мазь все-таки взяв. - Багато її треба? - Ліниво запитав він. Торкатися до обличчя було неприємно. Але Тан терпів. Зараз, коли він вже зігрівся і прийшов до тями, стало ніяково від того, що з ним тут возяться, як з малим дитям. Та ще й перед Камілом хотілося показати, що він ні чим не гірше досвідченого автостопника. Про те, що досвідчений не поліз би в морозилку, Тан вирішив не думати. Якщо вже Тан опинився на кораблі, йому в будь-якому випадку треба було зустрітися з капітаном. І не важливо, що корабель піратський. Будь-капітан повинен був вирішити, що робити з несподіваним пасажиром. Тому Тан, користуючись радою Каміла, постарався не думати про капітана як про пірата. Але як тільки Каміл пішов, думки в голову полізли найтривожніші. Капітан виявився зовсім не схожий на той грізний образ, який встиг скластися в голові Тана, поки він чекав на зустріч. Побачив би він його на вулиці, ніколи не подумав би, що він пірат. Як і сказав Каміл, нормальний хлопець. Напевно, так і повинно бути. Справжні пірати не повинні бути схожі на кіношних. Поки чекав, Тан встиг придумати, що скаже капітану, у кількох варіантах. Але коли дійшло до справи, всі вони разом вилетіли з голови. - Добридень, - почав він, страшенно хвилюючись. Продовжувати вже не хотілося. Нехай висаджують на найближчій планеті. Далі він як-небудь сам. Але тоді Каміл вважатиме його боягузом або хвальком. Допустити такого Тан не міг. - А чи не могли б ви... висадити мене не на найближчій планеті? - Несміливо попросив він. - Я ніколи не бував на піратському кораблі. Але багато чув про піратів. Мої батьки... - Тан на деякий час задумався, чи варто розповідати про особливості сімейного бізнесу, - у них своя справа, і вони співпрацюють з піратами. А сам я жодного разу... ось... було б цікаво з вами політати. Можна, можливо? Раптом він згадав, що забув подякувати пірату за порятунок. - І ще... спасибі... за те, що витягли мене з того корабля і не сдали службі безпеки. Тан нерозумно і нервово посміхнувся, чекаючи відповіді. - Вибачте, що нав'язувати, - для чогось додав він. |
|
Закрыто |
Реклама |
|
Здесь присутствуют: 1 (пользователей: 0 , гостей: 1) | |
|
|