Re: "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер
Співрозмовник хлопця всміхнувся. Назву багато хто вважав граною, в тому числі і самі пірати, однак звідки вона взагалі взялася, ніхто до ладу не знав.
- Так, Каміл. А ти... Тан, здається?
Це було дуже дивно - зустріти настільки давнього знайомого. Хоча... Космос тісний, як би це не дивно звучало, і нерідко можна зустріти того, на зустріч з ким ніколи й не сподівався.
- Так, я звідси. Два роки вже. А не заклали... Ну... Через те ж, чим займаємося... - Каміл зітхнув, роздумуючи, чи варто розповідати Тану про те, де він опинився. Вирішив, що краще буде розповісти: справжнього автостопника налякати важко, тим більш, якщо він не гребує польотами зайцем. Вони ж не якісь терористи чи прибульці з іншої галактика... Хоча самі вони були зовсім не проти співпрацювати з прибульцями з іншої галактики, але то таке... Просто пірати.
- Ми пірати. Той корабель... Ми напали на нього. Хоча, такий собі напад, це ж перевізники, та ще й такі, що не дуже дбають про свою репутацію... На тебе це ніяк не вплине. В нас цілком пристойні стосунки з багатьма планетами, залишимо тебе на одній з них, ця історія нікуди не потрапить: ані про зайцювання, ані про політ на піратьському кораблі.
|