Присвячується шанувальникам альтернативної граматики [Карта форума]

Алиса

09.06.2016, 10:14

Шпаргалки для запам'ятовування та жарти. Рекомендації для тих, хто використовує Google translate. Тема заповнюється в міру необхідності.

Рекомендации русскоязычным игрокам, которые пишут посты с помощью переводчика от Google

Писать как можно более простыми предложениями. Пример: вместо "Всё-таки убивать его не спешили, это стало очевидным после того, как Таир понял: его стараются вылечить" - "Всё-таки убивать его не спешили. Это стало очевидным после того, как Таир понял: его стараются вылечить".
Избегать причастий, с которыми гугл тяжело справляется, Пример: вместо "защищающийся" - "тот, который защищается".
Аналогично избегать причастий с суффиксами -ач, -яч, -уч, -юч, которые украинскому языку не свойственны.

Русско-украинский словарь сложных для переводчика от Google слов, которые встречаются у нас

автостопщик - автостопник
столовые приборы - столове приладдя

Російсько-український словник фантастичних термінів та локальних неологізмів

игломет - голкомет

Граматика

Кличний відмінок (http://spacewind.games/rpg/showthread.php?p=54091&postcount=2)

Шпаргалки

Протягом (http://spacewind.games/rpg/showthread.php?p=54758&postcount=3)

Корисні посилання

Шпаргалки: Антисуржик (https://ukr-mova.in.ua/library/antusurzhuk)
Шпаргалки: Орфографія (https://ukr-mova.in.ua/library/orfografiya)

Аналогичные темы для других языков:

Русский (http://spacewind.games/rpg/showthread.php?t=445)
Английский (http://spacewind.games/rpg/showthread.php?t=3254)

Эритрина

28.01.2018, 10:59

Про кличний відмінок

Звертаючись до кого-, чого-небудь, українці вживають іменники в кличному відмінку. Звертатися можна за іменем, іменем по батькові, за прізвищем, науковим, військовим та іншим званням, за назвою посади, професії тощо.

Іменники – власні та загальні назви – можуть мати в кличному відмінку однини закінчення -о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного із цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного нульового закінчення – від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса.

Форму із закінченням -о мають:

Іменники – власні та загальні назви чоловічого та жіночого роду на -а: Дарино, Миколо, Інно, Варваро, Луко, Олександро, Україно, вербо, калино, сестро, мамо, зірко, школо, мово, голубко, спортсменко, швачко, машиністко, вчителько, батьківщино, весно, сербко, старосто, журналістко, лисичко.

Форму із закінченням -е мають:

- Іменники – власні і загальні назви жіночого і чоловічого роду на -я, що пом’якшує попередній приголосний: письменнице, праце, Катрусе, воле, робітнице, земле, Лесе, пісне, Ілле, гривне, лисице, нене.

- Іменники жіночого роду на -а, перед яким виступає шиплячий: груше, листоноше, каше, мише, круче, душе, площе.

- Іменники – власні та загальні назви чоловічого роду з твердим кінцевим приголосним основи (зокрема й основи на -р твердої та мішаної групи), що виступає перед нульовим закінченням або закінченням -о: Альберте, Августе, Ярославе, Степане, Назаре, Аврааме, Давиде, Йосифе, Довбуше, Боже, голубе, орле, пане, програмісте, бармене, генерале, дубе, козаче, юначе, бухгалтере, стороже, ювеліре.

- Іменники – загальні назви чоловічого роду мішаної групи на –р: столяре, маляре, дояре, каменяре, гусляре, тесляре, вугляре, газетяре, пісняре, скляре.

Форму із закінченням -є мають:

- Іменники – особові імена жіночого роду на -я, що виступає після голосного: Соломіє, Меланіє, Лілеє, Наталіє, Феофаніє.

- Загальні назви жіночого роду на -я, що виступає після голосного: мріє, поезіє, надіє.

Форму із закінченням -у мають:

- Деякі іменники чоловічого роду (переважно односкладові) з твердим кінцевим приголосним основи, що виступає перед нульовим закінченням або закінченням -о: тину, млину, обіду, сину, діду, тату, дядьку.

- Іменники чоловічого роду із суфіксами -к, -ок, -ик, -ник, -ач та ін.: півнику, хлопчику, котику, солдатику, Богданчику, глядачу, будівельнику, полковнику, викладачу.

- Іменники – особові імена чоловічого роду на -г, -х: Аристарху, Єлимаху, Генріху, Олегу, Людвігу.

Форму із закінченням -ю мають:

- Іменники – загальні назви жіночого роду із значенням пестливості на -я, що пом’якшує попередній приголосний: бабусю, доню, матусю, тітусю, кицю, манюню, кицюню.

- Іменники – загальні назви чоловічого роду із значенням пестливості, що мають м’який кінцевий приголосний основи: татусю, дідуню, дідусю, красеню, легеню.

- Іменники – пестливі особові імена жіночого і чоловічого роду на -я, що пом’якшує попередній приголосний: Вітю, Марусю, Ваню, Натусю, Костю, Катрусю, Таню, Христю, Костю.

- Іменники – загальні назви чоловічого роду на -й: короваю, розмаю, водограю, гаю, краю, палію, солов’ю, добродію, водію.

- Іменники – особові імена чоловічого роду з м’яким кінцевим приголосним основи (зокрема і -й): Грицю, Геннадію, Юрію, Івасю, Віталію, Олексію, Юлію, Овідію, Матвію, Алфею, Василю.

- Іменники – загальні назви чоловічого роду із суфіксами -тель, -аль, -ень, -ань, -ець: спасителю, скрипалю, ясеню, учню, здорованю, видавцю, американцю, бранцю, виборцю, гонцю, єдиновірцю, іноземцю,стрибунцю, знавцю, очевидцю, мудрецю.

- Іменники – загальні та власні назви чоловічого роду м’якої групи на -р: пролетарю, царю, Ігорю, Цезарю, косарю, секретарю, янтарю, букварю, писарю, календарю, пекарю, бунтарю, друкарю [3, С. 7 – 10].
звідси (http://posibnyky.vntu.edu.ua/u_m/1.htm)