Re: "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер
Це зіткнення важко було навіть назвати боєм. Перевізники дуже цінують свою техніку, і точно не готові ризикувати життям екіпажу. А вантаж... Що вони могли вдіяти, на них напали пірати! Тим більш, скоріш за все, це страховий випадок, тож нема про що турбуватися.
- Нічого цікавого. Сталевий дріт, комп'ютерні запчастини... Морожене м'ясо. Нам не стане місця в холодильних камерах, до того ж, воно навіть не пройшло перевірок, мені б не хотілося це їсти. Може, залишимо його їм, хай самі розбираються?
- Там мінус двадцять градусів, навряд чи якась пошесть могла вижити. Але поки будемо тягати, все одно відтане, потім попсується. Та й якість в нього явно бажає кращого. Залишаємо. Огляньте камери про всяк випадок, може, там іще щось є.
Морозильники оглядали без особливого бажання. У приміщеннях було до біса холодно, а ніхто якось навіть не потурбувався про теплі речі. Та й чого там шукати: замерзлі туші тварин, впізнаваних і не дуже. Однак в одній з камер виявилося щось, що не дуже вписувалося в оточення... Спочатку пірати взагалі вирішили, що це труп. Молодий юнак, легко вдягнений, на диво, обличчя не посиніле і не зовсім бліде, без видимих ушкоджень. Однак коли до нього підійшли ближче, виявилося, що юнак дихає.
- Хей, ти як? - Один з піратів спробував встановити з хлопцем контакт.
- Немає часу! Треба витягти його звідси і відігріти, потім розберемося.
|