Re: Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...
Питання поставило хлопця на коліна як мінімум у душі. Розмова йшла гарно і питання поставлено з досить теплою інтонацією, але слова сильно схвилювали. Зі сторони стороннього глядача це виглядало, ніби юнака сильно вдарило струмом. Зовсім не відразу він подумав про планету. "Загалом то гарне питання, що з цією командою після місії зробить батько? Дуже маловірогідно, що він відправив їх за необхідністю, його ресурсів достатньо щоб надіслати групу зі своїх людей, які вже перевірені та мають досвід у таких задачах. Випробовування? Так, звучить непогано. Складне завдання, небезпека... Велике значення... Принаймні команда може так вважати..."
Кайфас зловив себе на думці, що це може бути й випробовуванням для нього. "Батько мені не довіряє?" - тепер він виглядав трохи засмучено. Він схопив це в очах Аліси, у її погляді. Нарешті дійшло що малося на увазі...
- А хіба у вас не було брифінгу? Планета з великою кількістю ртуті в атмосфері. Техногенна катастрофа, чи щось таке. В південь небо затягнено ртутними хмарами, ближче до вечора падає туман, а вночі утворюються озера з рідкої ртуті. І під цим усім мають бути катакомби, або як це правильно назвати...
Він намагався виглядати звично і дуже сподівався, що це виходить гарно. Кіт потерся об ногу, хлопець протягнув руку й обережно провів її уздовж котячого хребта від голови та до хвоста.
|