Re: Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...
Кетлорд тільки посміхнувся у відповідь на погляд Аліси. Дивись-дивись. Все одного вона нічого не знайде, доки він сам не захоче.
Він обережно перемістив кота собі на плече. Кіт з охотою обернувся навколо нього, але швидко вирішив, що з нього достатньо височини й спустився вниз, стрибнувши спочатку на Алісу, а потім на підлогу. Талір проводив кота поглядом, доки не запевнився, що той в порядку й більш нічим в травину кидатися не збираються, й повернувся до капітана, спіймавши його погляд. Вони вже віталися сьогодні, тому він добразу перейшов до справи.
- Хотів вас спитати, капітане. Я хотів би отримати що-небудь для читання, щоб не нудьгувати одному в каюті. Електронну книгу або планшет.
"Інакше я буду змушений тільки й робити, що роздумувати про втечу," - подумки додав він. Про вільне переміщення все-ж таки питати не став. Кошеня була занадто м’якою й могла недооцінювати потрібність таких обмежень; він мало що міг поки сказати про капітана, але той, у свою чергу, такого враження не складав. Він вже розумів, що ця команда дуже відрізнялася від більшості розбійників, з якими йому доводилося спілкуватись, але все-таки остаточно він тримав дистанцію й не вірив цьому вигляду до кінця. Пірати є пірати.
|