Re: Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...
Гроші прийшли без проблем. Піратам залишалося лише передати заручника та розслабитися. Принаймі охорона була певна, що саме так и мислили їх суперники. Навряд чи це було довше, ніж на пару годин, але грошей у держави стало трошки менше.
Коли пірати з’явились на місце зустрічі, там вже стояв корабель. Він не мав національних візерунків на боках, але якщо б пірати розбиралися в місцевій техніці, вони б впізнали, що це все одно та характерна модель, яку можна було зустріти лише в державному флоті. Видима зброя була, хоча і недостатня, чтоб піти на захоплення, але достатньо, щоб дати знати, що намагатися захопити цей корабель теж не буде гарною ідеєю. Щодо прихованої складно було зробити висновки: хоча нічого такого не було помітно, кому не вміти вводити суперника в оману, як не кораблям багатія-"барона".
...
Талір перевдягнувся без питань. Нічого випитувати й не було потрібно: висновки прекрасно можна було зробити завдяки тому самому факту, що він отримав такого комбінезона. Він тихо фиркнув, мало не по-котячому: звідки вони дістали такий дивний фасон? Хоча щось в цьому стилі було, і він, мабуть, був бу не проти появи такої моди на планеті.
Що ж, навряд чи ці люди (та коти) очікують, що він поверне цю люб’язно передану одежу.
Він із задоволенням чекав на момент, коли він зможе вдихнути свіже повітря, а не перегнане через велику кількість очисних циклів корабельне. Звичайно, тут повітря було занадто холодним, і комбінезон буде його підігрівати, але то вже були деталі.
У моменти, коли ніхто на нього не звертав уваги, "Джакомо" трохи нервово поглядав на небо - туди, де на орбіті повина була бути група захоплення.
|